ТРВЗ-педагогіка

Розвиток творчих здібностей молодших школярів

засобами ТРВЗ-педагогіки

Технологія ТРВЗ для розвитку творчого мислення і уяви молодших школярів.ТРВЗ (теорія розв'язування винахідницьких задач).

 Основи цієї технології розроблені інженером і письменником-фантастом Генріхом Сеуловичем Альтшуллером. Серед її головних принципів – навчання дітей розв'язувати суперечності, застосовувати системний підхід, тобто бачити навколишній світ у взаємозв'язку всіх його компонентів, знаходити резерви для творчого виконання завдання.

Мета ТРВЗ-педагогіки:

формування особистості, здатної критично мислити, діяти у нестандартних ситуаціях, творчо вирішувати складні завдання; розвиток природних здібностей і задатків дитини.

Принципи ТРВЗ-педагогіки

Один із теоретиків ТРВЗ-педагогіки Олександр Гін сформулював п’ять принципів педагогічної техніки:

Принцип свободи вибору. Учень має право самостійно здійснити вибір діяльності, адже людина з більшим ентузіазмом виконує те, що сама запропонувала і обрала.

Принцип відкритості. Використання завдань, які спонукають дитину самостійно генерувати ідеї, обговорювати проблеми, приймати рішення.

Принцип діяльності. Бернард Шоу стверджував, що єдиним шляхом, який веде до знань є діяльність. Стимулювання дітей до розв’язання великої кількості творчих завдань, що дає можливість виробити автоматизм використання алгоритмів і прийомів їх рішення. Робота кожного учня має бути вмотивованою: «Для чого?», «Навіщо?», «З якою метою?», «Який кінцевий результат?», «Що це мені дасть?»

Принцип зворотного зв’язку.  Для здійснення конторолю навчально-виховного процесу за допомогою системи прийомів зворотного зв’язку.

Принцип ідеальності. Максимальне використання можливостей, знань учнів з метою підвищення результативності і зменшення затрат у процесі навчання, тобто узгодження змісту і форм з інтересами школярів. Учнів потрібно підводити до самонавчання, самостійного відкриття правил, встановлення закономірностей (учитися – учити себе).

ТРВЗ створює принцип, який допоможе знайти вихід з будь-якої ситуації, а реалізація творчих здібностей ґрунтується на використанні різних методів творчого мислення. Деякі засоби розвитку нестандартного мислення можна використовувати під час уроків, виховних заходів тощо. Застосування цих засобів розкриває технологію розумового процесу, виховує наполегливість, самоповагу, самостійність мислення.

Основними принципами побудови занять з ТРВЗ такі:

 - Мінімум повідомлення інформації, максимум міркувань.

 - Оптимальна форма організації обговорення проблемних ситуацій - мозковий штурм або синектика.

 - Системний підхід (все в світі взаємопов'язане, і будь-яке явище має розглядатися в розвитку).

 - Уключення в процесі пізнання всіх доступних для дитини розумових операцій і засобів сприйняття (аналізаторів, причинно-наслідкових висновків і висновків, зроблених самостійно; предметно-схематичної наочності).

 - Обов'язкова активізація творчої уяви.

Правила роботи на заняттях:

Правило № 1. Активність кожного. «На заняттях немає спостерігачів, є тільки активні учасники вирішення будь-яких проблем і завдань».

Правило № 2. Самостійність суджень і дій. «Нас цікавить саме твоя думка».

Правило № 3. Обов'язковість висловлювань своєї думки кожним. Бажано не повторюватися, а доповнювати, використовуючи уточнення і поглиблення матеріалу. «Пам'ятай, що твоя думка важливо вже тому, що воно твоє!»

Правило № 4. Рівність прав кожного. Всі висловлюються доброзичливо, з повагою вислуховують думку іншого. «Тебе слухають, не перебиваючи, намагайся робити так само».

Правило № 5. Кожен обґрунтовує свою думку. «Хоча у висловлюваннях кожного є зерно істини, але ти сам обміркуй і доведи свою правоту».

Правило № 6. Уміння цінувати час.  «Життя не така довге, говори коротко і ясно; виконав завдання - візьми інше!»

Кожен педагог має пам'ятати, що навчання дітей вмінню вирішувати винахідницькі задачі вимагає терпіння, тому не варто квапити дитину з відповіддю. Не треба також розраховувати на природну кмітливість учня. Дітей необхідно вчити усвідомлено підходити до вирішення запропонованих завдань: розуміти їх зміст, знаходити шляхи вирішення логічного завдання, вміти пояснювати і доводити правильність обраної відповіді.

Методичні поради при роботі з ТРВЗ-технології:

Рада № 1. Формулюйте дітям проблему у вигляді протиріччя.

 Наприклад.  Дощ повинен йти, щоб був хороший урожай, і його не повинно бути, щоб цей урожай можна було вчасно зібрати.

Рада № 2. Знайомте дітей з протиріччями, використовуючи загадки. Наприклад. Що це: місцями колюче, місцями неколюче; то колюче, то неколюче; окремо колюче, разом неколюче.

Рада № 3. Придумуйте для дітей і разом з дітьми нові винахідницькі завдання.

 Наприклад. Він багато хвалився, за що і поплатився. (Колобок.). У нього був довгий ніс, який він устромляв усюди, за що мав безліч небезпечних пригод (Буратіно).

Рада № 4. Навчайте дітей у всьому бачити хороші і погані сторони.

 Наприклад.  Дощ - добре чи погано? Цукор - добре чи погано?

          Таким чином, ТРВЗ, з одного боку, - цікава гра, з іншого - розвиток розумової активності дитини через творчість.

Творчість дає дитині:

 - можливість проявити себе, творити;

 - прагнення отримувати нову інформацію про навколишній світ;

 - розвиток потреби в пізнавальній діяльності;

  - формування вміння розвивати і доводити свою точку зору.

Прийоми і методи ТРВЗ

Методи розвитку творчого мислення і уяви молодших школярів.

1. Метод спроб і помилок. Цей метод народжується ще у ранньому дитинстві, коли дитина починає пізнавати світ: пробує руками, дивиться, слухає, пробує на смак і міцність, тим самим шукає зв’язок між своїми діями і їхнім результатом. Суть методу полягає у розв’язанні проблемного завдання через добір різноманітних варіантів рішень.

Наприклад, із 12 сірників викладіть 4 однакових квадрати, потім перекладіть сірники так, щоб отримати 3 квадрати.

На основі цього методу побудовані цікаві квадрати, сума чисел у всіх напрямках однакова.

Переваги методу:

1. Цьому методу не потрібно спеціально навчатися.

2. Простота вирішення.

3. Добре розв’язуються прості задачі.

4. Навчає терпінню.

Недоліки методу:

1. Важко вирішуються складні задачі (занадто багато спроб потрібно зробити).

2. Відсутній алгоритм мислення. Розгляд варіантів хаотичний.

3. Потребує значних вольових зусиль і великих затрат часу при розв’язанні важких завдань.

2. Метод контрольних запитань. Цей метод є удосконаленим варіантом методу спроб і помилок, а також  одним із методів активізації творчого мислення. Метою методу є: за допомогою навідних запитань підвести дітей до виконання поставленого завдання.

Класичні кроки виконання задач за вищезазначеним методом:

1. Формулюється задача.

2. Складається по можливості увесь список питань відповідно до описаної у задачі ситуації.

3. Задаються питання і даються на них відповіді.

4. У процесі відповідей формуються рішення.

5. Відбирається найкраще рішення.

Приклад контрольних запитань:

1. Що я хочу?

2. Що мені потрібно зараз робити?

3. Для чого потрібна ця річ?

4. Як вона працює?

5. Як  це можна поліпшити?

6. Що у ній є погано?

7. Для чого ще і як можна її використовувати?

8. Що буде, якщо цю річ зробити більшою ( меншою, вищою, довшою, глибшою тощо)

9. З чим її можна об’єднати?

3. Метод фокальних об’єктів (МФО) або Метод каталогу – є одним із методів активізації творчої думки, який допомагає зняти психологічну інерцію й віднайти оригінальні вирішення. Визначається будь-який реальний об’єкт з метою його вдосконалення.

За допомогою МФО розв'язуються такі завдання:

1. Придумати щось нове, видозмінюючи або поліпшуючи реальний об'єкт.

2. Познайомити дітей з чимось новим або закріпити раніше отримані знання, розглядаючи предмет з незвичного боку.

3. Проаналізувати художній твір або картину.

4. Скласти розповідь чи казку про об'єкт, який розглядається.

Зазначений метод можна використовувати під час таких видів роботи:

1. Розглянути всі словосполучення: знайти для них реальний аналог у природі, придумати фантастичний об'єкт.

2. Пригадати, у яких творах художньої літератури зустрічаються аналогічні предмети.

3. Обрати одне із словосполучень і скласти про нього описову розповідь.

4. Складаючи розповідь про об'єкт у фокусі, використати дібрані визначення.

Алгоритм виконання методу фокальних об’єктів:

1.     Вибрати будь-який предмет, який би хотілося удосконалювати (фокальний об’єкт).

2.     Вибрати кілька випадкових об’єктів.

3.     Для випадкових об’єктів складається перелік їх характерних властивостей, ознак, функцій тощо.

4.     Сформульовані властивості переносяться на фокальний об’єкт.

Наприклад:

Фокальний об’єкт – сукня.

Випадкові об’єкти:

-         повітряна кулька – легка, яскрава,  надувається, літає, не тоне, відскакує…;

-         електрична лампочка – тепла, світла, прозора, включається, перегорає…;

-         газета – свіжа, стара, зім’ята, паперова, рветься, складається, читається… 

Результат: сукня – легка, надувається, тепла, складається, але легко рветься.

Або сукня – включається, коли темно і світиться теплим, яскравим світлом.

Сукня, яка при одяганні надувається, тому не тоне у воді, у ній можна літати і відскакувати від стін.

Сукня зшита із тканини, на якій надруковані газетні статті, що можна читати у транспорті.

Для виконання завдання зручно використовувати таблицю.

Завдання: Удосконалити плаття.

Плаття          Оповідання                     День                   Лисиця

                        цікаве                           літній                               руда

                 гумористичне                 сонячний                            хитра

                  фантастичне                    вихідний                          прудка

1) Плаття літнє, рудого забарвлення з фантастичним малюнком.

2) Зіткане із сонячних променів з хитрим малюнком для вихідного дня.

3) Для гумористичного конкурсу з цікавою застібкою і прудким одяганням тощо

4.  Метод аналогій

Суть методу  полягає у переносі знань про об’єкт  на подібний за певними ознаками предмет. Наприклад, гілочка сосни схожа на  їжака, щітку тощо.

Види аналогій:

За властивостями. Млинець круглий, як сонце. Глина м’яка, як тісто.

За функціями. Нора – дім – гніздо – вулик.

За образами. Карлсон і вертоліт.

5.    Метод асоціацій

Суть методу  полягає у зв’язку між окремими уявленнями  при якому одне уявлення викликає інше.

Види асоціацій:

1. За суміжністю, тобто за просторовою чи часовою близькістю: вулик – бджоли, ведмідь – зима – барліг…

2. За подібністю, тобто схожість за певною ознакою (формою, кольором, функцією): сніг – вата, м’яч – кавун…

3. За контрастом, тобто протилежне за певними якостями: добро – зло, іскри – сніжинки…

6. Мозковий штурм

Пропозиції стислі.

Критика заборонена.

Ідеї фіксуються.

Ідеї втрачають автора.

Фантастичні й несподівані ідеї кращі за логічні.

Ідеї можуть комбінуватися.

Відбір здійснює група критиків в інший час.

7. Синектика (різновид мозкового штурму, коли критика дозволена)

Застосовується 4 прийоми за аналогією:

Пряма аналогія: як подібне питання вирішувалося раніше.

Особистісна або емпатична: увійти в образ даного об’єкта й розв’язати проблему з його точки зору.

Символічна: коротке, за допомогою символів визначення проблеми.

Фантастична: уявити, як би дане питання розглядали фантастичні персонажі.

8. Морфологічний аналіз

Суть методу: об’єднання між собою різних об’єктів, їх ознак тощо.

Приклад: поєднати між собою знаки «Стоп», «Залізничний шлагбаум» і «Пункт харчування». Це – дорожній знак, що означає: біля залізної дороги є чудове кафе, водій не має права їхати далі, поки не поїсть.

Часто використовують «Морфологічний ящик» - таблицю, у яку по вертикалі та горизонталі вписують об’єкти, їх ознаки, а потім вибирають їх в довільному порядку і складають нову розповідь, казку чи утворюють новий фантастичний об’єкт.

Завдання. Створити нового фантастичного чи казкового героя.

Хто/який     оранжевий      доброзичливий    кмітливий   злий мінливий

Людина             

тварина             

рослина           

механізм  

Завдання. Створити нову фантастичну тварину.

Тварина                            Частини тіла                                       Місце

                              Голова  Тулуб  Хвіст   Кінцівки

Дельфін   

Сова

Кінь

Тигр

Типові прийоми фантазування за Г. Альтшуллером.

1.    Прийом «Навпаки»

Суть прийому полягає у виявленні певної ознаки або значення ознаки об’єкта та заміні її на протилежні.

 Як підготовчу роботу можна рекомендувати запропонувати учням ряд слів із завданням: дібрати слова, протилежні за значенням (антоніми).

Наприклад.

Прикметники:

холодний – гарячий;

білий – чорний;

швидкий – повільний;

свіжий (хліб) – черствий;

(вітер) – теплий;

(молоко) – кисле.

 Іменники:

світло – темрява;

день – ніч;

зима – літо.

Дієслова:

 в’янути – розцвітати;

 стояти – рухатись;

 плакати – сміятись,

 закривати – відкривати.

 Словосполучення:

олівець малює – гумка витирає;

клей з’єднує частини – ножиці роз’єднують;

лампа світить – штора затуляє світло.

Технологія застосування прийому

1.  Вибір об’єктів, визначення їхніх суттєвих ознак.

2.  Зміна виділених ознак на протилежні.

3.  Обговорення проблемних ситуацій і продукування ідей щодо способів їх розв’язання.

4.  Пропозиції власних прикладів.

Методичні рекомендації

Дітям пропонують уявити, що певний об’єкт наділений протилежними властивостями або функціями і обговорити проблеми, які виникають від цього перетворення. Наприклад: людина не росте із віком, а зменшується – якою вона буде в старості?

Організувати продуктивну діяльність дітей після наділення об’єкта протилежними властивостями або функціями.

Наприклад:

•  ліплення доброго Карабаса-Барабаса чи Баби Яги;

•  аплікація навпаки: на білому тлі — кольоровий візерунок, а навпаки?

•  конструювання з будівельного матеріалу будинків країни «Навпаки».

Очікувані результати:

-                    уміння заміняти ознаки й значення ознак об’єктів на протилежні й розповідати про практичне використання об’єкта;

-                    уміння самостійно використовувати прийом «навпаки» для створення творчого продукту.

2. «Знайди нове призначення»

Дітям пропонують знайти нове призначення для знайомих предметів. Ложка – совок для ігор з піском, як знаряддя для викладення візерунка, металобрухт; молоток; засіб для вимірювання тощо.

До уваги беруться найфантастичніші пропозиції.

3. «Так, ні»

Пропонується якесь твердження і ставиться завдання знайти зворотне і визначити його правильність.

 Якщо на вулиці темно, то обов'язково – ніч?

 Якщо йде сніг, то обов'язково – зима?

 Кішки їдять мишок - а чи правильно, якщо – навпаки?

 Короп – риба, а чи правильно, що риба – це обов'язково короп?

4. «Біном фантазії»

Цю гру запропонував італійський дитячий письменник Джанні Радарі.

Варіант 1.

Беремо два слова, далекі за змістом, і намагаємось їх поєднати, найпростіше - прийменники. Наприклад: пес із шафою.

По вулиці біжить пес із шафою на спині. Це його будинок. Шафу йому подарував двірник дядько Микола...

 Пес у шафі. Тато приходить додому, відкриває шафу, а там - пес. Зляканий тато біжить у ванну за ліками, а в аптечці - теж пес. Тато хоче випити води, а в холодильнику - пес. Приходить додому Юрко і вони з татом будують собачі будки.

Варіант 2.

Два учні записують по одному слову з різних сторін дошки. Один записує назву істоти, інший – неістоти. Потім з цих слів починається незвичайна історія. Наприклад, заєць і пенал. За допомогою прийменників утворюємо різні сполучення слів: заєць на пеналі,

заєць у пеналі,

заєць з пеналів,

заєць без пеналу,

заєць під пеналом,

пенал із зайця,

пенал на зайці.

5.     Збільшення –зменшення.

Обрати об’єкт. (Наприклад: стілець)

Назвати його ознаки. (Наприклад: має розмір, висоту, колір, матеріали, частини тощо.)

Запросити чарівника з чарівною паличкою. Провести збільшення (зменшення) обраного об’єкту. Обговорити практичне застосування зміненого об’єкту.

Перетворити збільшення (зменшення) частини об’єкта за розміром. (Наприклад: ніжки стільця, спинка чи місце для сидіння). Обговорення ситуації.

Провести перетворення місця існування об’єкта за розміром. Обговорення ситуації. (Наприклад: збільшити або зменшити розміри кімнати, де стоїть стілець).

Провести перетворення ознаки об’єкта за кольором чи його інтенсивністю. Обговорення ситуації. (Наприклад: знебарвити  стілець).

Скласти казку.

6.     Об’єднання чи роз’єднання (ділення)

Обрати об’єкт з навколишнього світу, визначити його частини, місце, де мешкає. Висновок: все складається з частин.

Доторкнутися чарівною паличкою до будь-якого об’єкта, поділити його на складові. (Наприклад, автомобіль: кузов, колеса, салоні т. д.; колесо: шина, обід, диск тощо)

Доторкнутися чарівною паличкою до двох  об’єктів з метою об’єднання (Наприклад, автомобіль і дерево. Автомобіль з дерева – чи можливо?)

Придумати казку, незвичайну істоту тощо.

7.     Перетворення людини у будь-який об’єкт.

Уявити, що людина перетворюється в іншу людину, тварину, рослину чи об’єкт неживої природи. Головне у прийомі – виховання емпатії – уміння перевтілюватися в інший образ і подивитися на світ його очима.

8.     Перенесення властивостей живого об’єкта на неживий і навпаки.

При цьому неживі предмети, у тому числі і казкові – говорять, думають, рухаються тощо.

9.     Прискорення – уповільнення.

Наприклад: уявити, що Земля почала обертатися у 24 рази швидше. Що тоді буде? (доба – 1 година). Або пори року – 100 років.

10. Машина часу.

Уявити, що за допомогою машини часу перенеслись у минуле чи потрапили у майбутнє.

11. Метод – оператор РЧВ (розмір, час, вартість).

Обираємо об’єкт, характеризуємо і описуємо його за новими характеристиками.

Наприклад. ТРОЯНДА.

Розмір - дуже маленька троянда (де можна побачити?). 

Час - троянда взимку (як доглядати?).

Вартість - безцінна троянда (яка це?).

12. Оксюмарон

Слово – тема, добираються спочатку прикметники, потім до них – антоніми, складаються різні словосполучення та пояснюються:

ТРОЯНДА: червона – чорна, жива – мертва, колюча – м’яка.

Вибираються найбільш цікаві словосполучення, складається творча розповідь.

13. «Добре – погано»

Вчить в будь-якому об’єкті, явищі, якості бачити обидві сторони: позитивну і негативну.

 Дощ

Добре – зволожує землю - Погано – робить болото,

Добре – краще ростуть рослини - Погано – якщо з градом – знищує їх,

Добре – підвищує рівень у водоймах - Погано – скаламучує воду і т.д.

14. «Так – ні»

Вчить шукати суттєві ознаки, щоб поставити влучне запитання.

1 гравець загадує слово. Інші – ставлять запитання, відповідями на які можуть бути лише слова «Так» чи «Ні»до того часу, поки не відгадають загадане.

Поради щодо використання Теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ ) в роботі з дітьми молодшого шкільного віку:

1.           Слідкуйте за тим, щоб запропоновані ігри приносили дітям радість. Кожен успіх – ваше досягнення.

2.           Зацікавлюйте дитину грою, але не примушуйте грати; не доводьте заняття іграми до перенасичення.

3.           Під час роботи втримуйтесь від образливих зауважень.

4.           Приймайте всі пропозиції дитини.

5.           Діти повинні виконувати завдання самостійно. Давайте можливість їм подумати.

6.           Створюйте в грі невимушену атмосферу.

7.           Накладайте мінімальну кількість заборон.

8.           Під час занять забезпечуйте емоційну підтримку дитини.

9.           Створюйте умови для «виплеску» емоцій дітей.

10.      Ні в якому разі не оцінюйте діяльність дітей негативно.

11.      Використовуйте завдання в порядку зростання складності.

12.      Вправи ТРВЗ використовуйте при розв’язанні завдань з математики, художньої літератури, розвитку мовлення, ознайомлення з природою та навколишнім світом, праці, виховної роботи.

13.      Завдання ТРВЗ використовуйте для розвитку інтелекту, логічного та дивергентного мислення, творчої уяви, здатності висувати оригінальні ідеї, винаходити щось нове, виховання незалежності в судженнях, мисленні, поведінці, емпатії до інших.

14.      Ознайомлюйте з технологією батьків, залучайте їх до роботи.

Технологія ТРВЗ є найбільш прийнятна для розвитку творчих здібностей . Проблема формування творчого потенціалу дитини є складною, багатоаспектною і разом з тим дуже важливою для сучасної психолого-педагогічної науки та практики освітньої галузі. Розумне поєднання, врахування різних аспектів цієї спільної проблеми дозволить досягти успіху в розвитку дитячої творчості, розвитку особистості в цілому. Технологія творчості і ТРВЗ активно сприяє розвитку творчої уяві фантазії, розвитку системного та діалектичного мовлення. Творчі завдання на основі ТРВЗ сприяють оволодінню учнями методами пошуку нового та генерації оригінальних ідей; зниження психологічної інерції